1. Словник української мови у 20 томах

розвороття

РОЗВОРО́ТТЯ, я, с.

Отвір для воріт.

Розвороття для брами, та самої нема, лиш діра (Сл. Б. Грінченка).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розвороття — розворо́ття іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. розвороття — -я, с. Місце для воріт. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розвороття — Розворо́ття, -ття, -ттю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. розвороття — Розворо́ття, -тя с. Отверстіе для воротъ. В стіні (оградѣ) розвороття для брами, та самої нема, лиш діра та назвище зостались. Св. Л. 214. Словник української мови Грінченка