розвороття
розворо́ття
-я, с.
Місце для воріт.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розвороття — розворо́ття іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- розвороття — РОЗВОРО́ТТЯ, я, с. Отвір для воріт. Розвороття для брами, та самої нема, лиш діра (Сл. Б. Грінченка). Словник української мови у 20 томах
- розвороття — Розворо́ття, -ття, -ттю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- розвороття — Розворо́ття, -тя с. Отверстіе для воротъ. В стіні (оградѣ) розвороття для брами, та самої нема, лиш діра та назвище зостались. Св. Л. 214. Словник української мови Грінченка