1. Словник української мови Грінченка

розвірити

Розвірити, -рю, -риш

гл. Раздать въ долгъ. Розвірив шинкарь у позичку рублів сто. Костантиногр. у.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розвірити — РОЗВІ́РИТИ, рю, риш, док., що, заст. Роздати у борг. Розвірити гроші; Розвірити зерно. Словник української мови у 20 томах