розвірняка
Розвірняка, -ки
об. Разиня, ротозѣй. Я стою проворняка, а він где розвірняка, та мені дигильом у рот. Ном. № 6594.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розвірняка — -и, ч. і ж., діал. Роззява. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розвірняка — РОЗВІРНЯ́КА, и, ч. і ж., заст. Роззява. Я стою проворняка, а він їде розвірняка, та мені дишлом у рот (Номис). Словник української мови у 20 томах