1. Словник української мови у 20 томах

розвірняка

РОЗВІРНЯ́КА, и, ч. і ж., заст.

Роззява.

Я стою проворняка, а він їде розвірняка, та мені дишлом у рот (Номис).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розвірняка — -и, ч. і ж., діал. Роззява. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. розвірняка — Розвірняка, -ки об. Разиня, ротозѣй. Я стою проворняка, а він где розвірняка, та мені дигильом у рот. Ном. № 6594. Словник української мови Грінченка