розвірняка
розвірня́ка
-и, ч. і ж., діал.
Роззява.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розвірняка — РОЗВІРНЯ́КА, и, ч. і ж., заст. Роззява. Я стою проворняка, а він їде розвірняка, та мені дишлом у рот (Номис). Словник української мови у 20 томах
- розвірняка — Розвірняка, -ки об. Разиня, ротозѣй. Я стою проворняка, а він где розвірняка, та мені дигильом у рот. Ном. № 6594. Словник української мови Грінченка