розвірчений

розві́рчений

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до розвертіти.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розвірчений — розві́рчений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. розвірчений — РОЗВІ́РЧЕНИЙ, а, е, рідко. Дієпр. пас. до розверті́ти. Розвірчений отвір. Словник української мови у 20 томах