розвірчений
розві́рчений
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до розвертіти.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розвірчений — розві́рчений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- розвірчений — РОЗВІ́РЧЕНИЙ, а, е, рідко. Дієпр. пас. до розверті́ти. Розвірчений отвір. Словник української мови у 20 томах