1. Словник української мови у 20 томах

розвірчений

РОЗВІ́РЧЕНИЙ, а, е, рідко.

Дієпр. пас. до розверті́ти.

Розвірчений отвір.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розвірчений — розві́рчений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. розвірчений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до розвертіти. Великий тлумачний словник сучасної мови