1. Словник української мови Грінченка

розгрішити

Розгріша́ти, -ша́ю, -єш

сов. в. розгріши́ти, -шу́, -ши́ш, гл. Разрѣшать, разрѣшить, отпустить грѣхи. Гн. II. 141.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розгрішити — розгріши́ти дієслово доконаного виду відпустити гріхи Орфографічний словник української мови
  2. розгрішити — див. розгрішати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розгрішити — РОЗГРІШИ́ТИ див. розгріша́ти. Словник української мови у 20 томах
  4. розгрішити — РОЗГРІШИ́ТИ див. розгріша́ти. Словник української мови в 11 томах