роздвоювати

Значення в інших словниках

1. роздвоювати — роздво́ювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
2. роздвоювати — -юю, -юєш, недок., роздвоїти, -ою, -оїш, док., перех. 1》 Ділити на дві частини, роз'єднувати надвоє. 2》 перен. Позбавляти цілісності (почуття, ставлення, погляд); приводити до стану внутрішнього розладу. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. роздвоювати — РОЗДВО́ЮВАТИ, юю, юєш, недок., РОЗДВО́ЇТИ, о́ю, о́їш, док., кого, що. 1. Ділити на дві частини, роз'єднувати надвоє. Уже щуку обскребла і роздвоїла (Сл. Б. Грінченка); Ружинський уже встиг прорватися всередину й роздвоїв табір (Іван Ле). 2. перен. Словник української мови у 20 томах
4. роздвоювати — ДВОЇ́ТИ (ділити надвоє), РОЗДВО́ЮВАТИ. — Док.: роздвої́ти. Доки ми будемо виховувати людей.. "по етапах"? Доки ми будемо двоїти поняття формування людської душі? (І. Муратов); Ця звістка роздвоїла страйкарів. Одні хоч і зараз ладні були ставати до роботи. Словник синонімів української мови
5. роздвоювати — Роздво́ювати, -дво́юю, -дво́юєш; роздвої́ти, -двою́, -дво́ї́ш, -дво́я́ть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. роздвоювати — РОЗДВО́ЮВАТИ, юю, юєш, недок., РОЗДВО́ЇТИ, о́ю, о́їш, док., перех. 1. Ділити на дві частини, роз’єднувати надвоє. Уже щуку обскребла і роздвоїла (Сл. Гр.); Ружинський уже встиг прорватися всередину й роздвоїв табір (Ле, Наливайко, 1956, 333). 2. перен. Словник української мови в 11 томах