1. Словник української мови Грінченка

роздвоїти

Роздвоїти, -ся

см. роздвоювати, -ся. Роздвора, ри, ж. = розвора 2. Вх. Лем. 462.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. роздвоїти — роздво́їти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. роздвоїти — РОЗДВО́ЇТИ див. роздво́ювати. Словник української мови у 20 томах
  3. роздвоїти — ДВОЇ́ТИ (ділити надвоє), РОЗДВО́ЮВАТИ. — Док.: роздвої́ти. Доки ми будемо виховувати людей.. "по етапах"? Доки ми будемо двоїти поняття формування людської душі? (І. Муратов); Ця звістка роздвоїла страйкарів. Одні хоч і зараз ладні були ставати до роботи. Словник синонімів української мови
  4. роздвоїти — РОЗДВО́ЇТИ див. роздво́ювати. Словник української мови в 11 томах