1. Словник української мови Грінченка

роздобрити

Роздобри́ти, -рю́, -риш

гл. = кого. Умилостивить кого, сдѣлать кого добрымъ. Вх. Уг. 265.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. роздобрити — роздобри́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. роздобрити — див. роздобрювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. роздобрити — РОЗДОБРИ́ТИ див. роздо́брювати. Словник української мови у 20 томах
  4. роздобрити — РОЗДОБРИ́ТИ див. роздо́брювати. Словник української мови в 11 томах