роздобрити
роздобри́ти
див. роздобрювати.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- роздобрити — роздобри́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- роздобрити — РОЗДОБРИ́ТИ див. роздо́брювати. Словник української мови у 20 томах
- роздобрити — РОЗДОБРИ́ТИ див. роздо́брювати. Словник української мови в 11 томах
- роздобрити — Роздобри́ти, -рю́, -риш гл. = кого. Умилостивить кого, сдѣлать кого добрымъ. Вх. Уг. 265. Словник української мови Грінченка