розжитво

Розжитво́, -ва

с. Хорошее житье. Хоч би яке там розжитво, так не хочу в прийми. Черниг. у.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розжитво — -а, с., діал. Добре життя. Великий тлумачний словник сучасної мови