розжитво

розжитво́

-а, с., діал.

Добре життя.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розжитво — Розжитво́, -ва с. Хорошее житье. Хоч би яке там розжитво, так не хочу в прийми. Черниг. у. Словник української мови Грінченка