роззяпити

Роззяпити

см. роззяплювати.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. роззяпити — роззя́пити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. роззяпити — див. роззяплювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. роззяпити — РОЗЗЯ́ПИТИ див. роззя́плювати. Словник української мови у 20 томах
  4. роззяпити — РОЗЗЯВЛЯ́ТИ (РОЗЗЯ́ВЛЮВАТИ) (відкривати рот), РОЗЗЯ́ПЛЮВАТИ розм., РОЗТУЛЯ́ТИ (РОЗТУ́ЛЮВАТИ) розм. — Док.: роззя́вити, роззя́пити, розтули́ти. Входить і каже Той лікар-сусід: — Ну, роззявляй свого рота! (С. Олійник); І що то вже за мати була!... Словник синонімів української мови
  5. роззяпити — РОЗЗЯ́ПИТИ див. роззя́плювати. Словник української мови в 11 томах