роззяпити
РОЗЗЯВЛЯ́ТИ (РОЗЗЯ́ВЛЮВАТИ) (відкривати рот), РОЗЗЯ́ПЛЮВАТИ розм., РОЗТУЛЯ́ТИ (РОЗТУ́ЛЮВАТИ) розм. — Док.: роззя́вити, роззя́пити, розтули́ти. Входить і каже Той лікар-сусід: — Ну, роззявляй свого рота! (С. Олійник); І що то вже за мати була! Було власними руками годує його, а він, телепень, тільки глита та, як той пуцьвірок, знов рот роззявляє (О. Стороженко); — Розмов — мало, — майже не розтуляючи рота, сказав він (Ю. Шовкопляс).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- роззяпити — роззя́пити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- роззяпити — див. роззяплювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- роззяпити — РОЗЗЯ́ПИТИ див. роззя́плювати. Словник української мови у 20 томах
- роззяпити — РОЗЗЯ́ПИТИ див. роззя́плювати. Словник української мови в 11 томах
- роззяпити — Роззяпити см. роззяплювати. Словник української мови Грінченка