1. Словник української мови Грінченка

розледащіти

Розледащіти, -щію, -єш

гл. = розледачитися. Швидко чоловік розледащів. Кв. II. 298.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розледащіти — розледащі́ти дієслово доконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. розледащіти — див. лінитися Словник синонімів Вусика
  3. розледащіти — і рідко розледачіти, -ію, -ієш, док. Стати ледачим, звикнути до лінощів; розлінуватися. || розм. Стати нестриманим у своїх діях, вчинках, у поведінці; розбеститися, розпуститися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. розледащіти — РОЗЛЕДАЩІ́ТИ і рідко РОЗЛЕДАЧІ́ТИ, і́ю, і́єш, док. Стати ледачим, звикнути до лінощів; розлінуватися. Ото, серце, од того часу він так розледащів, що й за роботу не візьметься (І. Словник української мови у 20 томах
  5. розледащіти — Розледащі́ти, -щі́ю, -щі́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. розледащіти — РОЗЛЕДАЩІ́ТИ і рідко РОЗЛЕДАЧІ́ТИ, і́ю, і́єш, док. Стати ледачим, звикнути до лінощів; розлінуватися. Ото, серце, од того часу він так розледащів, що й за роботу не візьметься (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах