1. Словник української мови Грінченка

розлоги

Розло́ги, -гів

м. мн. Особаго рода ворота у гуцуловъ: состоятъ изъ двухъ столбовъ, въ которыхъ сдѣланы дыры — ґари, a сквозь нихъ продѣваются жерди — заворітниці; когда нужно проѣхать, жерди высовываются; для пѣшеходовъ достаточно разсунуть лишь верхнія жерди, такъ какъ около воротъ лежатъ камни, помогающіе переступать нижнія. Шух. I. 86.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розлоги — див. далечінь; простір Словник синонімів Вусика
  2. розлоги — -ів, мн. (одн. розліг, розлог, -логу, ч.). 1》 Широкий, відкритий простір; широчінь. 2》 зах. Ворота у гуцулів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розлоги — РОЗЛО́ГИ, ів, мн. (одн. розлі́г, ло́гу, ч.). Широкий, відкритий простір; широчінь. Треба землі, і то конче треба. А де ж її узяти?.. А ці розлоги, що розкинулись ген-ген горами та долинами, скільки оком захопиш! .. Адже то панське!.. (М. Словник української мови у 20 томах
  4. розлоги — РОЗЛО́ГИ, ів, мн. (одн. розлі́г, розло́г, ло́гу, ч.). Широкий, відкритий простір; широчінь. Треба землі, і то конче треба. А де ж її узяти?.. А ці розлоги, що розкинулись ген-ген горами та долинами, скільки оком захопиш! .. Адже то панське!.. (Коцюб. Словник української мови в 11 томах