розлоги
РОЗЛО́ГИ, ів, мн. (одн. розлі́г, розло́г, ло́гу, ч.). Широкий, відкритий простір; широчінь.
Треба землі, і то конче треба. А де ж її узяти?.. А ці розлоги, що розкинулись ген-ген горами та долинами, скільки оком захопиш! .. Адже то панське!.. (Коцюб., І, 1955, 111);
Скоро протряхне, чорноземля затужавіє, сівачі вийдуть в поле на ясний розлог, обшир … (Горд., Дівчина .., 1954, 96).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розлоги — див. далечінь; простір Словник синонімів Вусика
- розлоги — -ів, мн. (одн. розліг, розлог, -логу, ч.). 1》 Широкий, відкритий простір; широчінь. 2》 зах. Ворота у гуцулів. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розлоги — РОЗЛО́ГИ, ів, мн. (одн. розлі́г, ло́гу, ч.). Широкий, відкритий простір; широчінь. Треба землі, і то конче треба. А де ж її узяти?.. А ці розлоги, що розкинулись ген-ген горами та долинами, скільки оком захопиш! .. Адже то панське!.. (М. Словник української мови у 20 томах
- розлоги — Розло́ги, -гів м. мн. Особаго рода ворота у гуцуловъ: состоятъ изъ двухъ столбовъ, въ которыхъ сдѣланы дыры — ґари, a сквозь нихъ продѣваются жерди — заворітниці; когда нужно проѣхать, жерди высовываются... Словник української мови Грінченка