1. Словник української мови Грінченка

розлюбити

Розлюбити, -блю, -биш

гл. Разлюбить. Хай він тебе покидає — инший не розлюбить. Чуб. V. 410.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розлюбити — розлюби́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. розлюбити — див. розлюбляти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розлюбити — РОЗЛЮБИ́ТИ див. розлюбля́ти. Словник української мови у 20 томах
  4. розлюбити — РОЗЛЮБИ́ТИ див. розлюбля́ти. Словник української мови в 11 томах