розлюбити
розлюби́ти
див. розлюбляти.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розлюбити — розлюби́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- розлюбити — РОЗЛЮБИ́ТИ див. розлюбля́ти. Словник української мови у 20 томах
- розлюбити — РОЗЛЮБИ́ТИ див. розлюбля́ти. Словник української мови в 11 томах
- розлюбити — Розлюбити, -блю, -биш гл. Разлюбить. Хай він тебе покидає — инший не розлюбить. Чуб. V. 410. Словник української мови Грінченка