розлягтися

Розляга́тися, -га́юся, -єшся

сов. в. розлягти́ся, -жуся, -жешся, гл.

1) Разлегаться, разлечься. Розляглася Марусенька на усю скамницю. Чуб. V. 768.

2) Раскидываться, раскинуться, расположиться; Простираться, простереться. По синьому косогорі розляглося містечко. Левиц. І. 89.

3) Раздаваться, раздаться на обѣ стороны. Мчалася густим житом — воно тільки розлягалося за єю, як розлягаються хвилі під натиском дужої руки, що керує човном. Мир. ХРВ. 65. Та я ж лугами йтиму, — луги розлягатимуться, а садами йтиму, — сади розвиватимуться. Мил. 184.

4) Раздаваться, раздаться, разноситься, разнестись. Голос по дубині аж ся розлягає. Чуб. V. 69. Пісні виспівує було ясними зорями. Голос його по всьому селу розлягається. МВ. ІІ. 12. І по ставках той плач луною розлягався. К. Дз. 137. Иногда глаголъ относится къ слову, обозначающему мѣсто, гдѣ раздается: співи — аж будинок розлягається. (Мир. ХРВ.

117) — домъ полонъ звуковъ пѣсенъ. Кінь у конюшні бється, аж двір розлягається. Мнж. 23. Да наняла собі да троїсті музики, аж корчомка розлягається. Чуб. V. 1032. Регіт — аж вигін розлягається. Мир. ХРВ. 27.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розлягтися — розлягти́ся дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. розлягтися — [роз'л'агтис'а] -л'ажус'а, -л'ажеис':а, -л'ажеиц':а, -л'ажуц':а; нак. -л'аз'с'а, -л'ажтеис'а Орфоепічний словник української мови
  3. розлягтися — див. розлягатися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. розлягтися — РОЗЛЯГТИ́СЯ див. розляга́тися. Словник української мови у 20 томах
  5. розлягтися — аж луна́ йде (розляга́ється, рідше гоготи́ть і т. ін.) / пішла́ (розлягла́ся, рідше загоготі́ла і т. ін.), перев. зі сл. гука́ти, співа́ти і т. ін. Так, що далеко чути; дуже голосно, сильно. Щебечуть солов’ї, аж луна розлягається (П. Фразеологічний словник української мови
  6. розлягтися — ЛУНА́ТИ (про звуки — поширюватися в просторі, ставати чутним), ЛИ́НУТИ поет., ЛЕТІ́ТИ, ЛИ́ТИСЯ, НЕСТИ́СЯ, ПІДНО́СИТИСЯ, ТЕКТИ́, ІТИ́ (ЙТИ́), ПЛИСТИ́, ПЛИВТИ́, ПЛИ́НУТИ, УДАРЯ́ТИ (ВДАРЯ́ТИ) підсил., РОЗРИВА́ТИСЯ підсил., РОЗТИНА́ТИСЯ підсил. Словник синонімів української мови
  7. розлягтися — Розлягти́ся, -ля́жуся, -ля́жешся; розлі́гся, -лягла́ся, -лягли́ся Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. розлягтися — РОЗЛЯГТИ́СЯ див. розляга́тися. Словник української мови в 11 томах