розлягтися

аж луна́ йде (розляга́ється, рідше гоготи́ть і т. ін.) / пішла́ (розлягла́ся, рідше загоготі́ла і т. ін.), перев. зі сл. гука́ти, співа́ти і т. ін. Так, що далеко чути; дуже голосно, сильно. Щебечуть солов’ї, аж луна розлягається (П. Куліш); І справді, молодиці жартували, сміялись, співали пісень, аж луна розлягалась по полю (М. Коцюбинський); Вона — то била гопака.., аж луна кругом гоготіла, то тиркала, то висвистувала (Панас Мирний); — І ще одне, друзі… — гукнув Жук, аж луна пішла лісом (П. Козланюк). ті́льки луна́ йде. Як заспівають “Реве та стогне…”, то тільки луна йде (Нар. опов.).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розлягтися — розлягти́ся дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. розлягтися — [роз'л'агтис'а] -л'ажус'а, -л'ажеис':а, -л'ажеиц':а, -л'ажуц':а; нак. -л'аз'с'а, -л'ажтеис'а Орфоепічний словник української мови
  3. розлягтися — див. розлягатися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. розлягтися — РОЗЛЯГТИ́СЯ див. розляга́тися. Словник української мови у 20 томах
  5. розлягтися — ЛУНА́ТИ (про звуки — поширюватися в просторі, ставати чутним), ЛИ́НУТИ поет., ЛЕТІ́ТИ, ЛИ́ТИСЯ, НЕСТИ́СЯ, ПІДНО́СИТИСЯ, ТЕКТИ́, ІТИ́ (ЙТИ́), ПЛИСТИ́, ПЛИВТИ́, ПЛИ́НУТИ, УДАРЯ́ТИ (ВДАРЯ́ТИ) підсил., РОЗРИВА́ТИСЯ підсил., РОЗТИНА́ТИСЯ підсил. Словник синонімів української мови
  6. розлягтися — Розлягти́ся, -ля́жуся, -ля́жешся; розлі́гся, -лягла́ся, -лягли́ся Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. розлягтися — РОЗЛЯГТИ́СЯ див. розляга́тися. Словник української мови в 11 томах
  8. розлягтися — Розляга́тися, -га́юся, -єшся сов. в. розлягти́ся, -жуся, -жешся, гл. 1) Разлегаться, разлечься. Розляглася Марусенька на усю скамницю. Чуб. V. 768. 2) Раскидываться, раскинуться, расположиться; Простираться, простереться. Словник української мови Грінченка