1. Словник української мови Грінченка

розмахувати

Розмахувати, -хую, -єш

сов. в. розмаха́ти, -ха́ю, -єш, гл.

1) Размахивать, размахать, махая раскачать. Еней чим дуж спис розмахав. Котл. Кн. Розмахував руками. Левиц. І. Стануть палить степи: вийде чоловік у поле, викреше огню, положить його у соломяний віхоть, розмахи гарненько да й кине. Греб. 400.

2) Развѣвать, развѣять, распустить по вѣтру. Над моїми воротами чорненькая хмара.... А я тую чорну хмару пером розмахаю. Мет. 87. Попіл вітром розмахало. Шевч. 515. Вітер по полю слова розмахав. Шевч. 9.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розмахувати — розма́хувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. розмахувати — -ую, -уєш, недок., розмахнути, -ну, -неш, док. 1》 неперех., чим і без додатка.Робити поривчасті махові рухи чим-небудь. 2》 перех. і неперех. Широко розводити, розкидати в різні боки (руки, крила і т. ін.). 3》 перех., розм. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розмахувати — РОЗМА́ХУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗМАХНУ́ТИ, ну́, не́ш, док. 1. чим і без дод. Робити поривчасті махові рухи чим-небудь. У воротях свого двору догнала Горпина Якова, що ішов похнюпившись, і Свирида, що, розмахуючи, щось розказував йому (Панас Мирний)... Словник української мови у 20 томах
  4. розмахувати — розма́хувати кулака́ми (пі́сля бі́йки). Доводити, говорити, відстоювати і т. ін. що-небудь, коли вже пізно. (Ольга:) Тепер треба подумати про те, щоб підправити господарство, а розмахувати кулаками після бійки — чи варто? (І. Фразеологічний словник української мови
  5. розмахувати — РОЗМА́ХУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗМАХНУ́ТИ, ну́, не́ш, док. 1. неперех., чим і без додатка. Робити поривчасті махові рухи чим-небудь. Словник української мови в 11 томах