1. Словник української мови Грінченка

розморщувати

Розмо́рщувати, -щую, -єш

сов. в. розмо́рщити, -щу, -щиш, гл. Разморщивать, разморщить, разглаживать, разгладить морщины. А Бескид розморщив чоло, підніс брови. О. 1862. І. 109.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розморщувати — розмо́рщувати дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. розморщувати — -ую, -уєш, недок., розморщити, -щу, -щиш, док., перех., розм. Розгладжувати, розправляти зморшки (на лобі, обличчі). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розморщувати — РОЗМО́РЩУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗМО́РЩИТИ, щу, щиш, док., що, розм. Розгладжувати, розправляти зморшки (на лобі, обличчі). А Бескид розморщив чоло, підніс брови (Сл. Б. Грінченка). Словник української мови у 20 томах
  4. розморщувати — РОЗМО́РЩУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗМО́РЩИТИ, щу, щиш, док., перех., розм. Розгладжувати, розправляти зморшки (на лобі, обличчі). Словник української мови в 11 томах