1. Словник української мови Грінченка

розмотати

Розмотати, -ся

см. розмотувати, -ся.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розмотати — розмота́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. розмотати — див. розмотувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розмотати — РОЗМОТА́ТИ див. розмо́тувати. Словник української мови у 20 томах
  4. розмотати — розплу́тувати (розмо́тувати) / розплу́тати (розмота́ти) клубо́к (клубка́, клубки́) чого і без додатка. Розкривати, з’ясовувати суть складної, вигадливої справи; намагатися щось зрозуміти. — Бачите, що робиться? Без ножа ріжуть. Фразеологічний словник української мови
  5. розмотати — РОЗГОРТА́ТИ (РОЗГО́РТУВАТИ) (розправляти щось згорнуте, складене, скручене), РОЗВЕРТА́ТИ (РОЗВІ́РЧУВАТИ), РОЗПУСКА́ТИ, РОЗВИВА́ТИ розм. Словник синонімів української мови
  6. розмотати — РОЗМОТА́ТИ див. розмо́тувати. Словник української мови в 11 томах