розмотати

розплу́тувати (розмо́тувати) / розплу́тати (розмота́ти) клубо́к (клубка́, клубки́) чого і без додатка. Розкривати, з’ясовувати суть складної, вигадливої справи; намагатися щось зрозуміти. — Бачите, що робиться? Без ножа ріжуть. Я хочу завтра поїхати до вас, щоб разом з Божком розплутати цей клубок (С. Журахович); Він певен, що натрапив на кінець ниточки, але як розплутати клубка, не знає. Перше, що треба,— це розшифрувати таємний зміст цидулки (О. Слісаренко); У Василькові перебувають польські та російські судді, щоб розплутувати клубки прикордонних чвар, чимало товчеться купців, кипить торгівля, чути мову багатьох народів (Р. Чумак); Гандзюк уважав чомусь, що його будуть допитувати першого: старший же він, і з нього, виходить, треба розмотувати клубка! (Д. Косарик); Якщо спробувати розмотати весь клубок останніх подій, то, здається мені, все почалося саме з приїзду Зізі (П. Загребельний). ни́точку розплу́тати. Сирота глумливо гмукнув. Добре, що одного злапав (браконьєра), це ниточку розплутає (Є. Гуцало).