1. Словник української мови Грінченка

розмотувати

Розмо́тувати, -тую, -єш

сов. в. розмота́ти, -та́ю, -єш, гл. Разматывать, размотать.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розмотувати — розмо́тувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. розмотувати — Розсотувати, (прядиво) розкручувати; (вуалю) розкутувати, розивати; (клубок злочинів) розплутувати, викривати злочини. Словник синонімів Караванського
  3. розмотувати — -ую, -уєш, недок., розмотати, -аю, -аєш, док., перех. 1》 Розкручувати, розправляти що-небудь змотане або намотане на щось. 2》 Знімати щось намотане, накручене на що-небудь. || Звільняти від чого-небудь намотаного, накрученого; розкутувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. розмотувати — РОЗМО́ТУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗМОТА́ТИ, а́ю, а́єш, док., що, рідко кого. 1. що. Розкручувати, розправляти що-небудь змотане або намотане на щось. Словник української мови у 20 томах
  5. розмотувати — розплу́тувати (розмо́тувати) / розплу́тати (розмота́ти) клубо́к (клубка́, клубки́) чого і без додатка. Розкривати, з’ясовувати суть складної, вигадливої справи; намагатися щось зрозуміти. — Бачите, що робиться? Без ножа ріжуть. Фразеологічний словник української мови
  6. розмотувати — РОЗГОРТА́ТИ (РОЗГО́РТУВАТИ) (розправляти щось згорнуте, складене, скручене), РОЗВЕРТА́ТИ (РОЗВІ́РЧУВАТИ), РОЗПУСКА́ТИ, РОЗВИВА́ТИ розм. Словник синонімів української мови
  7. розмотувати — РОЗМО́ТУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗМОТА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. 1. Розкручувати, розправляти що-небудь змотане або намотане на щось. Словник української мови в 11 томах