розмотувати
РОЗМО́ТУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗМОТА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех.
1. Розкручувати, розправляти що-небудь змотане або намотане на щось.
Каганець палає, батько струже лопату, тітка прядиво розмотує (Вовчок, VI, 1956, 305);
Он уже аварійна бригада розмотує товсту брезентову кишку, щоб вмикати ще одну помпу (М. Ю. Тарн., Незр. горизонт, 1962, 111);
Я розмотав вудку і почав ловити красноперів (Коп., Як вони.., 1948, 61).
2. Знімати щось намотане, накручене на що-небудь.
Розмотують онучі, і дух стає неможливий (Хотк., II, 1966, 423);
Сестра розмотує бинт і дивиться на Федор-ченка з обожнюванням (Довж., Зач. Десна, 1957, 525);
Тимко теж зняв кожушок, кашкет і розмотав із шиї рушника (Тют., Вир, 1964, 470);
// Звільняти від чого-небудь намотаного, накрученого; розкутувати.
Він опустився на землю.. Поволі почав розмотувати самого себе і скоро був вільний (Хотк., І, 1966, 116);
Уляна коло його — як нянька: прийдуть у школу — роздіне його, розмотає, руки йому нагріє (Вас., II, 1959, 315).
◊ Розмо́тувати (розмота́ти) клубо́к (клубка́) див. клубо́к.
Значення в інших словниках
- розмотувати — розмо́тувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- розмотувати — Розсотувати, (прядиво) розкручувати; (вуалю) розкутувати, розивати; (клубок злочинів) розплутувати, викривати злочини. Словник синонімів Караванського
- розмотувати — -ую, -уєш, недок., розмотати, -аю, -аєш, док., перех. 1》 Розкручувати, розправляти що-небудь змотане або намотане на щось. 2》 Знімати щось намотане, накручене на що-небудь. || Звільняти від чого-небудь намотаного, накрученого; розкутувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розмотувати — РОЗМО́ТУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗМОТА́ТИ, а́ю, а́єш, док., що, рідко кого. 1. що. Розкручувати, розправляти що-небудь змотане або намотане на щось. Словник української мови у 20 томах
- розмотувати — розплу́тувати (розмо́тувати) / розплу́тати (розмота́ти) клубо́к (клубка́, клубки́) чого і без додатка. Розкривати, з’ясовувати суть складної, вигадливої справи; намагатися щось зрозуміти. — Бачите, що робиться? Без ножа ріжуть. Фразеологічний словник української мови
- розмотувати — РОЗГОРТА́ТИ (РОЗГО́РТУВАТИ) (розправляти щось згорнуте, складене, скручене), РОЗВЕРТА́ТИ (РОЗВІ́РЧУВАТИ), РОЗПУСКА́ТИ, РОЗВИВА́ТИ розм. Словник синонімів української мови
- розмотувати — Розмо́тувати, -тую, -єш сов. в. розмота́ти, -та́ю, -єш, гл. Разматывать, размотать. Словник української мови Грінченка