розмотуватися
РОЗМО́ТУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., РОЗМОТА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док.
1. Розкручуючись, розправляючись, переставати бути змотаним або намотаним на що-небудь.
Жмуток шнура в Юркових руках злегка шарпався й розмотувався (Коз., Вибр., 1947, 101);
Гошка пиряє його [полотно] на підводу. Воно розмоталось, і видно на його сліпучій білизні печатки німецьких шипів (Тют., Вир, 1964, 517);
*Образно. Хутко-хутко почали розмотуватись у Юзі в думі і спогади про вчорашній день (Л. Укр., III, 1952, 661).
2. Знімати з себе що-небудь намотане, накручене; розкутуватися.
3. перен., розм. З’ясовуватися, розкриватися, ставати очевидним, явним.
Потягнули за ниточку — й розмоталося, що він зовсім не служив у Радянській Армії (Козл., Сонце.., 1957, 26).
4. тільки недок. Пас. до розмо́тувати.
Значення в інших словниках
- розмотуватися — розмо́туватися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- розмотуватися — -уюся, -уєшся, недок., розмотатися, -аюся, -аєшся, док. 1》 Розкручуючись, розправляючись, переставати бути змотаним або намотаним на що-небудь. 2》 Знімати з себе що-небудь намотане, накручене; розкутуватися. 3》 перен., розм. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розмотуватися — РОЗМО́ТУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., РОЗМОТА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док. 1. Розкручуючись, розправляючись, переставати бути змотаним або намотаним на що-небудь. Жмуток шнура в Юркових руках злегка шарпався й розмотувався (В. Словник української мови у 20 томах