розмотуватися
РОЗМО́ТУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., РОЗМОТА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док.
1. Розкручуючись, розправляючись, переставати бути змотаним або намотаним на що-небудь.
Жмуток шнура в Юркових руках злегка шарпався й розмотувався (В. Козаченко);
Гошка пиряє його [полотно] на підводу. Воно розмоталось, і видно на його сліпучій білизні печатки німецьких шипів (Григорій Тютюнник);
Ну от, усе! Котушка розмоталася (В. Нестайко);
* Образно. Хутко-хутко почали розмотуватись у Юзі в думі і спогади про вчорашній день (Леся Українка);
Він узяв смичка й заграв. Розмотався в грудях давно знайомий, рідний мотив, заспівав про вечірні тіні й сум у гаях, збудив тугу порожніх буднів (Б. Антоненко-Давидович).
2. Знімати з себе що-небудь намотане, накручене; розкутуватися.
Розмоталось немовля.
3. перен., розм. З'ясовуватися, розкриватися, ставати очевидним, явним.
Потягнули за ниточку – й розмоталося, що він зовсім не служив в армії (П. Козланюк).
4. тільки недок. Пас. до розмо́тувати.
Значення в інших словниках
- розмотуватися — розмо́туватися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- розмотуватися — -уюся, -уєшся, недок., розмотатися, -аюся, -аєшся, док. 1》 Розкручуючись, розправляючись, переставати бути змотаним або намотаним на що-небудь. 2》 Знімати з себе що-небудь намотане, накручене; розкутуватися. 3》 перен., розм. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розмотуватися — РОЗМО́ТУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., РОЗМОТА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док. 1. Розкручуючись, розправляючись, переставати бути змотаним або намотаним на що-небудь. Жмуток шнура в Юркових руках злегка шарпався й розмотувався (Коз., Вибр. Словник української мови в 11 томах