розняти

Розняти

см. рознімати.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розняти — розня́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. розняти — див. рознімати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розняти — РОЗНЯ́ТИ див. розніма́ти. Словник української мови у 20 томах
  4. розняти — МИРИ́ТИ (відновлювати, встановлювати мирні стосунки між кимсь; змушувати терпимо ставитися до когось, чогось), ПРИМИРЯ́ТИ, ПРИМИ́РЮВАТИ, РОЗВО́ДИТИ, РОЗМИРЯ́ТИ, РОЗБОРОНЯ́ТИ, РОЗНІМА́ТИ (відновлювати мир, згоду між кимсь... Словник синонімів української мови
  5. розняти — РОЗНЯ́ТИ див. розніма́ти. Словник української мови в 11 томах