розрізнитися

Розрізня́тися, -ня́юся, -єшся

сов. в. розрізнитися, -ню́ся, -нишся, гл. Раздѣляться, раздѣлиться, разлучаться, разлучиться, пойти разными путями. Як же почули Олену, так зараз і розрізнились, неначе й не вони. Кв. І. 40. Ой у полі, в полі три дороги — треба розрізнитись. Мет. 364.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розрізнитися — розрізни́тися дієслово доконаного виду розлучитися рідко Орфографічний словник української мови
  2. розрізнитися — див. розрізнюватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розрізнитися — РОЗРІЗНИ́ТИСЯ див. розрізня́тися². Словник української мови у 20 томах
  4. розрізнитися — РОЗРІЗНИ́ТИСЯ див. розрі́знюватися. Словник української мови в 11 томах