1. Словник української мови Грінченка

розсвінути

Розсвінути, -не

гл. безл. Разсвѣсть, наступить разсвѣту. Так рано встала, що аж на порозі розсвінуло. Ном. № 13900.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розсвінути — розсвіну́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. розсвінути — див. розсвітати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розсвінути — РОЗСВІНУ́ТИ див. розсвіта́ти. Словник української мови у 20 томах
  4. розсвінути — СВІТА́ТИ безос. (про настання світанку, ранку), РОЗВИДНЯ́ТИСЯ, РОЗВИ́ДНЮВАТИСЯ, СІРІ́ТИ, ДНІ́ТИ, РОЗСВІТА́ТИ, РОЗСВІТАТИСЯ, СВІТЛІ́ТИ, СВІТЛІ́ШАТИ, ЯСНІ́ТИ, ЗОРІ́ТИ, ЗОРЯ́ТИ розм., МРІ́ТИ. — Док.: розвиднитися, розсвіну́ти, посвітлі́ти, посвітлі́шати. Словник синонімів української мови
  5. розсвінути — РОЗСВІНУ́ТИ див. розсвіта́ти. Словник української мови в 11 томах