розсипка
Розсипка, -ки
ж. В розсипку. Въ разсыпную. В розсипку кінних роспустивши, сам як опарений кричав. Котл. Ен.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розсипка — ро́зсипка іменник жіночого роду втрата ваги розм. розси́пка іменник жіночого роду розсипання розм. Орфографічний словник української мови
- розсипка — -и, ж., розм. Втрата у вазі сипких товарів. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розсипка — РО́ЗСИПКА, и, ж., розм. Втрата у вазі сипких товарів. Переважили. – Скільки? – 620 [пудів цукру]! Але справді 600, бо ті двадцять із усушки .. і з розсипки набрались... (Остап Вишня). Словник української мови у 20 томах
- розсипка — РО́ЗСИПКА, и, ж., розм. Втрата у вазі сипких товарів. Переважили. — Скільки? — 620 [пудів цукру]! Але справді 600, бо ті двадцять із усушки.. і з розсипки набрались… (Вишня, І, 1956, 141). РОЗСИ́ПКА, и, ж., розм. Те саме, що розсипа́ння. Словник української мови в 11 томах