1. Словник української мови Грінченка

розсипатися

Розсипатися, -паюся, -єшся

сов. в. розсипатися, -плюся, -плешся, гл.

1) Разсыпаться, разсыпаться. Горох розсипався. Волосся розсипалось по плечах. Веселий промінь сонця йшов через вікно, розсипався поміж зеленим листом. Левиц. Пов. 162. Голос його розсипався між скелями, як весняний перший грім. Левиц. Пов. 355.

2) Распадаться, распасться. Тая земля, що він одлупив, взяла та й розсипалася у його в руці. Чуб. І. 144. Цебер розсохся і розсипався. Рудч. Ск. I. 129. Ой упала зоря з неба та й розсипалася, мила зорю позбірала та й затикалася. Чуб. V. 1194. Розсипались жовті кости як жар по печі. Чуб. V. 739.

3) Разрѣшаться, разрѣшиться отъ бремени. У мене жінка розсипалась. Лохв. у.

4) Усиленно хлопотать, изъ кожи лѣзть. Зубиха ж тут так і розсипається. І сюди шатнеться, і туди мотнеться; і намисто Олені нав'язує на шию, і голову квітчає. Кв. II. 140.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розсипатися — розси́патися 1 дієслово доконаного виду розкотитися; розпастися розси́патися 2 дієслово доконаного виду розбігтися розси́патися 3 дієслово доконаного виду підлеститися; розродитися розсипа́тися 1 дієслово недоконаного виду розкидатися... Орфографічний словник української мови
  2. розсипатися — див. спати Словник синонімів Вусика
  3. розсипатися — I розс`ипатисядив. розсипатися. II розсип`атися-аюся, -аєшся, недок., розсипатися, -плюся, -плешся; мн. розсипляться; док. 1》 Сиплячись, падати, безладно котитися, розкидатися в різні боки (про предмети або про щось сипке). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. розсипатися — РОЗСИ́ПАТИСЯ див. розсипа́тися. РОЗСИПА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, РОЗСИ́ПУВАТИСЯ, юся, єшся, недок., РОЗСИ́ПАТИСЯ, плюся, плешся; мн. розси́пляться; док. 1. Сиплячись, падати, безладно котитися, розкидатися в різні боки (про предмети або про щось сипке). Словник української мови у 20 томах
  5. розсипатися — розси́патися : ◊ розси́патися як згра́я горобців → горобець Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. розсипатися — Розсипався б дід, якби баба його не підперезала. Жарт про дуже старого діда, який нічого не може зробити без сторонньої допомоги. Приповідки або українсько-народня філософія
  7. розсипатися — аж (що й, ті́льки і т. ін.) пі́р’я лети́ть (розліта́ється, си́плеться і т. ін.) / полети́ть (розси́плеться, поси́плеться і т. ін.). Дуже сильно, завзято. Б’ють козаки панську челядь, аж пір’я летить (С. Фразеологічний словник української мови
  8. розсипатися — КРИШИ́ТИСЯ (розпадатися на дрібні частинки), РОЗКРИ́ШУВАТИСЯ, РОЗСИПА́ТИСЯ, ДРОБИ́ТИСЯ. — Док.: покриши́тися, розкриши́тися, розси́патися, роздроби́тися. Земля, обламана над шумною водою, Поволі кришиться і сиплеться в глибінь (М. Словник синонімів української мови
  9. розсипатися — РОЗСИ́ПАТИСЯ див. розсипа́тися. РОЗСИПА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., РОЗСИ́ПАТИСЯ, плюся, плешся; мн. розси́пляться; док. 1. Сиплячись, падати, безладно котитися, розкидатися в різні боки (про предмети або про щось сипке). Схлипнула.. Словник української мови в 11 томах