розсипатися

I розс`ипатисядив. розсипатися.

II розсип`атися-аюся, -аєшся, недок., розсипатися, -плюся, -плешся; мн. розсипляться; док.

1》 Сиплячись, падати, безладно котитися, розкидатися в різні боки (про предмети або про щось сипке).

|| Вільно спадати, лягати, розділяючись на пасма (про волосся).

|| перен. З'являтися, проступати де-небудь (перев. у великій кількості).

|| перен. Бути безладно розміщеним, розкиданим де-небудь у великій кількості.

2》 Розпадатися на дрібні частини; дробитися, кришитися.

|| Руйнуючись, ламаючись, розпадатися на частини; розвалюватися.

|| перен. Переставати існувати як єдине ціле; розпадатися. Розсипатися на порох.

3》 Розходитися, розбігатися в різні боки.

|| Розділившись, розташовуватися на певній відстані один від одного; розосереджуватися.

4》 перен. Видавати дрібні, уривчасті звуки.

|| Чутися, лунати (про дрібні, уривчасті звуки).

5》 перен., розм. Говорити кому-небудь багато люб'язностей, намагаючись заслужити прихильність, догоджаючи комусь або підлещуючись до когось.

Розсипатися бісером перед ким — посилено догоджати кому-небудь, підлещуючись до когось.

6》 тільки док., ким і без додатка, розм. Народити дитину.

7》 тільки недок. Пас. до розсипати 1-4), 6).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розсипатися — розси́патися 1 дієслово доконаного виду розкотитися; розпастися розси́патися 2 дієслово доконаного виду розбігтися розси́патися 3 дієслово доконаного виду підлеститися; розродитися розсипа́тися 1 дієслово недоконаного виду розкидатися... Орфографічний словник української мови
  2. розсипатися — див. спати Словник синонімів Вусика
  3. розсипатися — РОЗСИ́ПАТИСЯ див. розсипа́тися. РОЗСИПА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, РОЗСИ́ПУВАТИСЯ, юся, єшся, недок., РОЗСИ́ПАТИСЯ, плюся, плешся; мн. розси́пляться; док. 1. Сиплячись, падати, безладно котитися, розкидатися в різні боки (про предмети або про щось сипке). Словник української мови у 20 томах
  4. розсипатися — розси́патися : ◊ розси́патися як згра́я горобців → горобець Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. розсипатися — Розсипався б дід, якби баба його не підперезала. Жарт про дуже старого діда, який нічого не може зробити без сторонньої допомоги. Приповідки або українсько-народня філософія
  6. розсипатися — аж (що й, ті́льки і т. ін.) пі́р’я лети́ть (розліта́ється, си́плеться і т. ін.) / полети́ть (розси́плеться, поси́плеться і т. ін.). Дуже сильно, завзято. Б’ють козаки панську челядь, аж пір’я летить (С. Фразеологічний словник української мови
  7. розсипатися — КРИШИ́ТИСЯ (розпадатися на дрібні частинки), РОЗКРИ́ШУВАТИСЯ, РОЗСИПА́ТИСЯ, ДРОБИ́ТИСЯ. — Док.: покриши́тися, розкриши́тися, розси́патися, роздроби́тися. Земля, обламана над шумною водою, Поволі кришиться і сиплеться в глибінь (М. Словник синонімів української мови
  8. розсипатися — РОЗСИ́ПАТИСЯ див. розсипа́тися. РОЗСИПА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., РОЗСИ́ПАТИСЯ, плюся, плешся; мн. розси́пляться; док. 1. Сиплячись, падати, безладно котитися, розкидатися в різні боки (про предмети або про щось сипке). Схлипнула.. Словник української мови в 11 томах
  9. розсипатися — Розсипатися, -паюся, -єшся сов. в. розсипатися, -плюся, -плешся, гл. 1) Разсыпаться, разсыпаться. Горох розсипався. Волосся розсипалось по плечах. Веселий промінь сонця йшов через вікно, розсипався поміж зеленим листом. Левиц. Пов. 162. Словник української мови Грінченка