розсмішити

Розсміши́ти, -шу́, -ши́ш

гл. Разсмѣшить. А вже розсмішити, так їй подавай. Кв. І. 158.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розсмішити — -шу, -шиш, док., перех. Викликати сміх, примусити сміятися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. розсмішити — РОЗСМІШИ́ТИ див. розсмі́шувати. Словник української мови у 20 томах
  3. розсмішити — розсміши́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  4. розсмішити — РОЗСМІШИ́ТИ (викликати сміх, примусити сміятися), НАСМІШИ́ТИ, ЗАСМІШИ́ТИ розм. (довести сміхом до знемоги). Коли Келембет, порушуючи встановлену звичку, назвав його Іваном Петровичем, — той скорчив таке обличчя, що розсмішив самого Василя (Ю. Словник синонімів української мови
  5. розсмішити — РОЗСМІШИ́ТИ, шу́, ши́ш, док., перех. Викликати сміх, примусити сміятися. Йому хочеться і собі що-небудь сказати, чим-небудь дівчат посмішити, та поки надумається, дивись — Онисько уже й розсмішив (Мирний, III, 1954, 44)... Словник української мови в 11 томах
  6. розсмішити — Розсміши́ти, -шу́, -ши́ш, -ша́ть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)