розсмішити
РОЗСМІШИ́ТИ, шу́, ши́ш, док., перех. Викликати сміх, примусити сміятися.
Йому хочеться і собі що-небудь сказати, чим-небудь дівчат посмішити, та поки надумається, дивись — Онисько уже й розсмішив (Мирний, III, 1954, 44);
Дівкою Оксана була скрізь весела та смішлива і така, що як було захоче, то всякого розсмішить, як почне всіх передражнювати або складати пісні (Григ., Вибр., 1959, 246);
Розповідь про несподівану пригоду, що розсмішила тоді Тамару, була повчальною (Хижняк, Тамара, 1959, 129).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розсмішити — розсміши́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- розсмішити — -шу, -шиш, док., перех. Викликати сміх, примусити сміятися. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розсмішити — РОЗСМІШИ́ТИ див. розсмі́шувати. Словник української мови у 20 томах
- розсмішити — РОЗСМІШИ́ТИ (викликати сміх, примусити сміятися), НАСМІШИ́ТИ, ЗАСМІШИ́ТИ розм. (довести сміхом до знемоги). Коли Келембет, порушуючи встановлену звичку, назвав його Іваном Петровичем, — той скорчив таке обличчя, що розсмішив самого Василя (Ю. Словник синонімів української мови
- розсмішити — Розсміши́ти, -шу́, -ши́ш, -ша́ть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- розсмішити — Розсміши́ти, -шу́, -ши́ш гл. Разсмѣшить. А вже розсмішити, так їй подавай. Кв. І. 158. Словник української мови Грінченка