1. Словник української мови в 11 томах

розсмішений

РОЗСМІ́ШЕНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до розсміши́ти.

Солдати, розсмішені цим несподіваним жартом, що повертав їм ілюзію звичайного життя, трохи заспокоїлись (Мик., II, 1957, 277).

2. у знач. прикм. Який виражає сміх; усміхнений.

Щойно Владко, поглянувши довкола, побачив розсмішені обличчя і зрозумів, що діється (Фр., VI, 1951, 171);

Очі [Молокана] благали, молили не гнати його від вікна. Вони, наперекір розсмішеним губам, були серйозні, добрі й навіть не п’яні (Ле, Міжгір’я, 1953, 333).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розсмішений — розсмі́шений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. розсмішений — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до розсмішити. 2》 у знач. прикм. Який виражає сміх; усміхнений. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розсмішений — РОЗСМІ́ШЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до розсміши́ти. Солдати, розсмішені цим несподіваним жартом, що повертав їм ілюзію звичайного життя, трохи заспокоїлись (І. Микитенко). 2. у знач. прикм. Який виражає сміх; усміхнений. Словник української мови у 20 томах
  4. розсмішений — УСМІ́ХНЕНИЙ (ВСМІ́ХНЕНИЙ) (з усмішкою), УСМІ́ХНУТИЙ (ВСМІ́ХНУТИЙ), ОСМІ́ХНЕНИЙ рідше, РОЗСМІ́ШЕНИЙ рідше; УСМІ́ШКУВАТИЙ розм., УСМІ́ШЛИВИЙ розм. (з усмішкою; схильний усміхатися). Словник синонімів української мови