розсмішений

розсмі́шений

-а, -е.

1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до розсмішити.

2》 у знач. прикм. Який виражає сміх; усміхнений.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розсмішений — розсмі́шений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. розсмішений — РОЗСМІ́ШЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до розсміши́ти. Солдати, розсмішені цим несподіваним жартом, що повертав їм ілюзію звичайного життя, трохи заспокоїлись (І. Микитенко). 2. у знач. прикм. Який виражає сміх; усміхнений. Словник української мови у 20 томах
  3. розсмішений — УСМІ́ХНЕНИЙ (ВСМІ́ХНЕНИЙ) (з усмішкою), УСМІ́ХНУТИЙ (ВСМІ́ХНУТИЙ), ОСМІ́ХНЕНИЙ рідше, РОЗСМІ́ШЕНИЙ рідше; УСМІ́ШКУВАТИЙ розм., УСМІ́ШЛИВИЙ розм. (з усмішкою; схильний усміхатися). Словник синонімів української мови
  4. розсмішений — РОЗСМІ́ШЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до розсміши́ти. Солдати, розсмішені цим несподіваним жартом, що повертав їм ілюзію звичайного життя, трохи заспокоїлись (Мик., II, 1957, 277). 2. у знач. прикм. Який виражає сміх; усміхнений. Словник української мови в 11 томах