розсміятися
РОЗСМІЯ́ТИСЯ, ію́ся, іє́шся, док. Почати сміятися; засміятися.
— Ну, так хто кого? — не обертаючись, щоб не розсміятися з гороб’ячої завзятості Кушніра, питає Свирид (Стельмах, II, 1962, 13);
Наталя тільки розсміялася, глянувши на його розгублене обличчя, і нікуди не пішла (Собко, Шлях.., 1948, 11);
*Образно. Під сонцем мій садок аж розсміявся (Речм., Твій побратим, 1962, 79).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розсміятися — розсмія́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- розсміятися — -іюся, -ієшся, док. Почати сміятися; засміятися. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розсміятися — РОЗСМІЯ́ТИСЯ, ію́ся, іє́шся, док. Почати сміятися; засміятися. – Ну, так хто кого? – не обертаючись, щоб не розсміятися з гороб'ячої завзятості Кушніра, питає Свирид (М. Словник української мови у 20 томах
- розсміятися — СМІЯ́ТИСЯ без додатка і з кого-чого (видавати сміх від радості, веселощів, з кого-, чого-небудь комічного тощо), ШКІ́РИТИСЯ розм., ЗУБОСКА́ЛИТИ розм. рідше, КИ́ХКАТИ розм. рідше; ГИГИ́КАТИ розм., ХИХИ́КАТИ розм., ХІХІ́КАТИ розм., ХЕХЕ́КАТИ розм. Словник синонімів української мови
- розсміятися — Розсмія́тися, -мію́ся, -є́шся Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- розсміятися — Розсміятися, міюся, є́шся гл. Разсмѣяться. Чуб. І. 155. Розсміявся так красно, як би пекла не хотів. Ном. № 12635. Словник української мови Грінченка