1. Словник української мови у 20 томах

розсміятися

РОЗСМІЯ́ТИСЯ, ію́ся, іє́шся, док.

Почати сміятися; засміятися.

– Ну, так хто кого? – не обертаючись, щоб не розсміятися з гороб'ячої завзятості Кушніра, питає Свирид (М. Стельмах);

Наталя тільки розсміялася, глянувши на його розгублене обличчя, і нікуди не пішла (В. Собко);

* Образно. Під сонцем мій садок аж розсміявся (В. Речмедін).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розсміятися — розсмія́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. розсміятися — -іюся, -ієшся, док. Почати сміятися; засміятися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розсміятися — СМІЯ́ТИСЯ без додатка і з кого-чого (видавати сміх від радості, веселощів, з кого-, чого-небудь комічного тощо), ШКІ́РИТИСЯ розм., ЗУБОСКА́ЛИТИ розм. рідше, КИ́ХКАТИ розм. рідше; ГИГИ́КАТИ розм., ХИХИ́КАТИ розм., ХІХІ́КАТИ розм., ХЕХЕ́КАТИ розм. Словник синонімів української мови
  4. розсміятися — Розсмія́тися, -мію́ся, -є́шся Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. розсміятися — РОЗСМІЯ́ТИСЯ, ію́ся, іє́шся, док. Почати сміятися; засміятися. — Ну, так хто кого? — не обертаючись, щоб не розсміятися з гороб’ячої завзятості Кушніра, питає Свирид (Стельмах, II, 1962, 13); Наталя тільки розсміялася... Словник української мови в 11 томах
  6. розсміятися — Розсміятися, міюся, є́шся гл. Разсмѣяться. Чуб. І. 155. Розсміявся так красно, як би пекла не хотів. Ном. № 12635. Словник української мови Грінченка