розстаратися

Розстара́тися, -ра́юся, -єшся

гл. Раздобыть. Як потягнувся на юшку, то розстарайся і на петрушку. Ном. № 4884. Як розстараєтесь грошей, заплатите мені. Грин. II. 291.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розстаратися — Розстара́тися, -ра́юся, -ра́єшся Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  2. розстаратися — РОЗСТАРА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док., кого, на кого – що і без дод., розм. Докласти зусиль, старання, щоб дістати, роздобути, придбати кого-, що-небудь. – Я, звісно, взяв би [наділ].., хоч мені й сутужно .. на гроші, ну, та вже розстарався б... (Б. Словник української мови у 20 томах
  3. розстаратися — розстара́тися дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  4. розстаратися — ДІСТА́ТИ що, рідше кого, чого (стати власником чогось, мати можливість розпоряджатися кимсь, чимсь), ДОБУ́ТИ, ЗДОБУ́ТИ, РОЗДОБУ́ТИ, УЗЯ́ТИ (ВЗЯ́ТИ) рідше, ДОБУ́ТИСЯ чого, розм., ЗАПОПА́СТИ розм., ДОСТА́ТИ розм., ПРИХОПИ́ТИ розм., ПРИХВАТИ́ТИ розм. Словник синонімів української мови
  5. розстаратися — -аюся, -аєшся, док., перех. і без додатка, розм. Докласти зусиль, старання, щоб дістати, роздобути кого-, що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. розстаратися — РОЗСТАРА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док., перех. і без додатка, розм. Докласти зусиль, старання, щоб дістати, роздобути кого-, що-небудь. — Я, звісно, взяв би [наділ].., хоч мені й сутужно .. на гроші, ну, та вже розстарався б… (Гр. Словник української мови в 11 томах