1. Словник української мови Грінченка

розстебнути

Розстебнути, -ся

см. розстібати, -ся.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розстебнути — розстебну́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. розстебнути — див. розстібати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розстебнути — РОЗСТЕБНУ́ТИ див. розстіба́ти. Словник української мови у 20 томах
  4. розстебнути — РОЗСТІБА́ТИ (роз'єднувати щось застебнуте), РОЗСТІ́БУВАТИ (РОЗСТЬО́БУВАТИ рідше), РОЗЩІБА́ТИ, РОЗЩІ́БУВАТИ розм.; РОЗХРИ́СТУВАТИ (перев. одяг — на грудях). — Док.: розстебну́ти (розстібну́ти), розщебну́ти (розщібну́ти рідше), розщепи́ти діал. Словник синонімів української мови
  5. розстебнути — Розстебну́ти, див. розстіба́ти Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. розстебнути — РОЗСТЕБНУ́ТИ див. розстіба́ти. Словник української мови в 11 томах