1. Словник української мови Грінченка

розстібати

Розстіба́ти, -ба́ю, -єш

сов. в. розстебнути, -ну, -неш, гл. Разстегивать, разстегнуть. Він розстебнув одежу. Левиц. Пов. 190.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розстібати — (звільнити щось застебнуте) розщібати, розхристувати. Словник синонімів Полюги
  2. розстібати — розстіба́ти дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  3. розстібати — -аю, -аєш, рідше розстібувати і рідко розстьобувати, -ую, -уєш, недок., розстебнути, -стебну, -стебнеш і рідко розстібнути, -стібну, -стібнеш, док., перех. Робити незастебнутим, роз'єднувати що-небудь застебнуте. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. розстібати — РОЗСТІБА́ТИ, а́ю, а́єш, рідше РОЗСТІ́БУВАТИ і рідко РОЗСТЬО́БУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗСТЕБНУ́ТИ, стебну́, сте́бнеш, РОЗСТІБНУ́ТИ, стібну́, сті́бнеш, док., що. Робити незастебнутим, роз'єднувати що-небудь застебнуте. Словник української мови у 20 томах
  5. розстібати — РОЗСТІБА́ТИ (роз'єднувати щось застебнуте), РОЗСТІ́БУВАТИ (РОЗСТЬО́БУВАТИ рідше), РОЗЩІБА́ТИ, РОЗЩІ́БУВАТИ розм.; РОЗХРИ́СТУВАТИ (перев. одяг — на грудях). — Док.: розстебну́ти (розстібну́ти), розщебну́ти (розщібну́ти рідше), розщепи́ти діал. Словник синонімів української мови
  6. розстібати — Розстіба́ти, -стіба́ю, -стіба́єш; розстебну́ти, -стебну́, -сте́бнеш; розсте́бнутий Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. розстібати — РОЗСТІБА́ТИ, а́ю, а́єш, рідше РОЗСТІ́БУВАТИ і рідко РОЗСТЬО́БУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗСТЕБНУ́ТИ, стебну́, сте́бнеш і рідко РОЗСТІБНУ́ТИ, стібну́, сті́бнеш, док., перех. Робити незастебнутим, роз’єднувати що-небудь застебнуте. Словник української мови в 11 томах