розстелитися

Розстеля́тися, -ля́юся, -єшся

сов. в. розстелитися, -люся, -лешся, гл. = розстилатися, розіслатися. Левиц. І. 272. Під вікнами розстелялася зелена трава. Левиц. І. 331.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розстелитися — див. розстелятися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. розстелитися — РОЗСТЕЛИ́ТИСЯ див. розстеля́тися. Словник української мови в 11 томах
  3. розстелитися — РОЗСТЕЛИ́ТИСЯ див. розстеля́тися. Словник української мови у 20 томах
  4. розстелитися — розстели́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  5. розстелитися — ДЯ́КУВАТИ кому (висловлювати вдячність за щось); ПА́ДАТИ В НО́ГИ (УПАДА́ТИ ДО НІГ) перед ким, кому, розм., РОЗСТЕЛЯ́ТИСЯ перед ким, розм. (про дуже сильне, аж надмірне почуття вдячності); БЛАГОСЛОВЛЯ́ТИ кого (перев. долю, Бога). — Док. Словник синонімів української мови