розстригти

Розстрига́ти, -га́ю, -єш

сов. в. розстри́гти, -жу́, -же́ш, гл. Разстригать, разстричь.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розстригти — РОЗСТРИ́ГТИ див. розстрига́ти. Словник української мови у 20 томах
  2. розстригти — РОЗСТРИ́ГТИ див. розстрига́ти. Словник української мови в 11 томах
  3. розстригти — розстри́гти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  4. розстригти — див. розстригати. Великий тлумачний словник сучасної мови