розстригти
Розстрига́ти, -га́ю, -єш
сов. в. розстри́гти, -жу́, -же́ш, гл. Разстригать, разстричь.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розстригти — розстри́гти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- розстригти — див. розстригати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розстригти — РОЗСТРИ́ГТИ див. розстрига́ти. Словник української мови у 20 томах
- розстригти — РОЗСТРИ́ГТИ див. розстрига́ти. Словник української мови в 11 томах