розстригти

РОЗСТРИ́ГТИ див. розстрига́ти.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розстригти — РОЗСТРИ́ГТИ див. розстрига́ти. Словник української мови в 11 томах
  2. розстригти — розстри́гти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. розстригти — див. розстригати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. розстригти — Розстрига́ти, -га́ю, -єш сов. в. розстри́гти, -жу́, -же́ш, гл. Разстригать, разстричь. Словник української мови Грінченка